Шановні Користувачі! Для вашої зручності створена система пошуку, за допомогою якої ви зможете швидко віднайти потрібну вам інформацію, або за її відсутності сказати нам про це.Також при бажанні ви можете залишати коментарі до кожної замітки. Зареєстуватись ви можете скориставшись цим посиланням. Дякуємо за увагу. ×

У "Зарваниці є чудотворна ікона і цілюще джерело, біля якого з'являласяБожа Матір"


Роздуми на релігійні теми
24 липня 2014 р. 20:43:37

Детальніше: Свята праведниця Євфимія Всехвальна, мученики Віктор і Сосфен
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: Свята праведниця Євфимія Всехвальна, мученики Віктор і Сосфен

Свята праведниця Євфимія Всехвальна, мученики Віктор і Сосфен

Свята праведниця Євфимія всехвальна була дочкою християнин - сенатора Філофрона та Феодосії. Вона отримала травми через Христа у м. Халкідоні, розташованому на прибережжя Босфору, проти Константинополя, біля 304 року.

Халкидонський предводитель Пріск розіслав вказівку всім мешканцям Халкидона та його околиць з'явитися на язичницьке свято розкланятися і доставити жертву фетишу Арея, погрожуючи великими тортурами тому, хто ніяк не дотримається вказівки. Під час даного нечестивого торжества 49 християнин ховалися в одному житлі, в якому приховано здійснювали Священну службу Справжньому Всевишньому. Посеред молільників перебувала і молода дівчина Євфимія. Скоро про місцеперебування християнин стало відомо, і вони були приведені до Пріску для допиту. На протязі 19 днів страждальців піддавали різним тортурам і катуванням, проте ніхто з них не мав сумніву в вірі і не дав згоду дати жертву фетишу. Обурений цар, не розуміючи, яким ще методом змусити християн до зречення, послав їх на трибунал до імператора Діоклітіана, однак хотів зламати наймолодшу - дівчину Євфимію, покладаючись, ніби вона, залишившись одна, не витримає випробувань.

Свята Євфимія, розлучена зі власними братами по вірі, старанно молилася Богу Ісусу Христу, щоб Він Сам зміцнив її надалі геройський вчинок. Спочатку Пріск переконував святу відмовитися, обіцяючи земні блага, пізніше віддав вказівку виснажувати її. Богомучениця була прив'язана до колеса з гострими ножами, які при обертанні відхоплювали шматочки тіла. Свята звучно молилася. І ось, колесо само собою зупинилося і ніяк не переміщалося при всіх зусиллях катів. Зійшов з неба Архангел Господній зняв Євфимію з колеса і зцілив від ран, святая з радістю дякувала Богові.

Не врозумившись дивовижною річчю, прислужник повелів бійцям Віктору і Сосфену кинути святу в розпечену піч. Однак ті, побачивши у вогні 2-ух суворих Ангелів, категорично відмовилися зробити вказівку правителя і самі повірили в Господа, Якому поклонялася Євфимія. Дерзновенно скрикнувши, ніби й вони християни, Віктор і Сосфен безстрашно відправились на муки. Вони були віддані на поживу звірам. Під час екзекуції вони взивали до милосердя Божого, щоб Бог і їх прийняв до Королівства Небесного. Почув їх Бог, і покликав їх лазуровий Голос, і вони направились в життя нескінченне. Звірі в тому числі ніяк не доторкнулися до їхніх тіл.

Свята Євфимія, кинута іншими бійцями в піч, залишилася ціла. З Божої допомогою вона йшла неушкодженою після майже всіх інших тортур і катувань. Приписуючи напевно помахом чарівної палички, цар повелів відкопати свіжий рів, заповнив його ножиками, а поверх закрив землею і травичкою, щоб богомучениця не знала про приготовану їй екзекуцію; проте і тут святая Євфимія залишилася неушкодженою, просто пройшовши через рів. Зрештою, її засудили на поживу звірам у цирку. Пред стратою свята стала молитись, щоб Бог сподобив її померти. Ніякий звір, вивідений на манеж, ніяк не зашкодив святій. Тільки одна ведмедиця зробила їй маленьку подряпину на нозі, з якої витекла кров, і свята праведниця Євфимія померла. У цей час відбувся землетрус, стражники і глядачі від жаху бігали, брати її тіло взяли і з честю поховати близько від Халкидона.

Потім на могилі великомучениці Євфимії був зведений величний храм. У даному храмі відбувалися засідання IV Вселенського Собору в 451 році, під час яких свята праведниця чудесним чином довела православне віросповідання, поклавши на нівець брехню монофізитів, про них ретельно виголошено в день мемуари даної дивовижної розповіді II липня.

Згідно взяття Халкидона персами в 617 році мощі невинної великомучениці Євфимії перенесли в Константинополь (біля 620 р.). У період іконоборчої брехні раку невинної Євфимії було кинуте в море. Богобоязливі моряки витягли їх. Потім вони потрапили на півострів Лемнос, а в 796 році були повернуті до Константинополя.


http://www.zarvanycia.іп.укр/articles/get/137/
https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://ok.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/ckIL-HoB6GA

Зарваниця :: Свята праведниця Євфимія Всехвальна, мученики Віктор і Сосфен :: Сподобалось377


23 липня 2014 р. 19:59:36

Детальніше: 23 липня - Преподобного Антонія Печерського та святих 45 Нікопольських мучеників
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: 23 липня - Преподобного Антонія Печерського та святих 45 Нікопольських мучеників

23 липня - Преподобного Антонія Печерського та святих 45 Нікопольських мучеників

У дні правління святого рівноапостольного князя Володимира Господь явив Церкви своє світило та ченцям наставника - преподобного і богоносного отця Антонія Печерського.

Преподобний Антоній народився в містечку Любеч. З юнацтва пройнятий Богом, бажав стати ченцем. Коли милосердний Господь заклав йому ідеї про мандрівці до Грецької сторони, щоб постригтися, Антоній відразу взявся робити задумку реальністю умслу Божому, наслідуючи Бога, Який також багато мандрував. Спочатку пішов преподобний до Константинополя, а звідти на Афон. Прибувши на святу гору, він обійшов всі її монастирі та дивувався тому, як святі батьки будучи у плоті, височіли над людською природою, слідуючи подвигам безтілесних ангелів і ще більш утвердився в намірі стати ченцем. Ігумен 1-го з монастирів постриг його. Він був так смиренним ченцем, що всі дивувалися його життю. Тісніше довгий час Антоній був наставником і поводирем вірних до спасіння, коли Бог сповістив ігуменові, що необхідно відпустити преподобного в Руську землю, щоб і той народ просвітлювався Словом Божим.

Прийшовши до Києва, він відшукував місце, де б можна було поселитися і обходив монастирі, засновані монахами-греками, які прийшли на Русь спільно з митрополитом Михайлом для хрещення Русі. Але жодна з обителей не була підходяща для преподобного. Тому він відшукував далі печеру в Берестові, де з молитвою і оселився.

Потім святий князь Володимир віддав Всевишньому свою душу і владою заволодів язичник Святополк, який убив братів, щоб стати цірем. Бачачи кровопролиття, Антоній знову оселився на Афоні.

Богобоязливий князь Ярослав здолав Святополка і запанував на Русі. Він надзвичайно любив Берестов з його церквою на честь святих Апостолів, де пастором був богобоязливий Іларіон «Багато років він стане Митрополитом, намісником Софії Київської». Іларіон нерідко відлучався з Берестова на Дніпро, на бугор, покритий старим лісом. Там Іларіон викопав печеру, де молився і наспівував псалми.

Господь знову віддав наказ Антонію йти на землю Руську. Отримавши благословення від ігумена, Антоній відправився в дорогу. На горбку, де була печера Ілларіонова, преподобний ревно молився і вирішив там оселитися. Жив преподобний в незмінній молитві, годуючись сухим хлібом і водою, які вживав раз в 1-2 дня а час від часу і раз на тиждень і руками копав велику печеру.

Коли про преподобного дізналися монахи, вони прибували до нього, несучи потрібне для тіла і просячи благословення. Посеред них були й такі, хто бажав жити з ним, наприклад преподобний Никон. У цей час прийшов до нього і преподобний Феодосій, який тоді був ще юнаком. За указом Антонія Никон постриг Феодосія в ченці.

Після Ярослава дворянином став Ізяслав. Тоді преподобний Антоній Печерський був надзвичайно знаменитим на Русі. Почув про нього і князь і прийшов до Антонія з дружиною, просячи молитов і благословення. З тих пір став він ще знаменитішим і ще більше бажаючих взяти монарший чин прибували до нього, а він усіх сприймав і постригав. Прийшов до нього і Варлаам, син авторитетного Київського дворянина а з ним і Єфрем, княжий євнух. Згідно їх бажанням, Никон їх постриг. Коли про це дізнався дворянин, батько Варлаама, він з челяддю прийшов у печеру, розігнав ченців, а сина примусив скинути монарший одяг і одягнути боярське. Князь Ізяслав, дізнавшись про постриження дворянина і євнуха, був надзвичайно злий. Він вимагав, щоб Никон запевнив Варлаама та Єфрема відмовитися від чернечого постригу і погрожував розкопати печеру.

Тому братія на чолі з Антонієм була примушена оселитися в іншій країні. Але княгиня доводила не виганяти монахів, бо Господь на них розсердиться. 3 дня святого відшукували і вмовили повернутися. Братія повернулася і ще більш жителів нашої планети прибували до них. Вони всіх вчили, як по правді жити, а охочих постригали. Зібралося їх 12 ченців і викопали велику печеру, в якій влаштували церкву і келії.

Одного разу Антоній зібрав братів і виголосив, що, як і раніше, бажає жити сам. Ігуменом став блаженний Варлаам. З плином часу вийшло так, що для соборної молитви печера стала вузькою. Тому вони відправили до Антонія, просити благословення вибудувати церкву поза печерами. Отримавши бажане, вони почали будувати храм на честь Успіння Богородиці.

З плином часу ігуменом став Феодосій і було до сто ченців і князь дав їм гору над печерою, де вони вибудували Печерський монастир. Потім ігумен вирішив ввести монастирський статут. Його вони брали у ченця, який йшов з Греції. Там був затверджений, як наспівувати богослужбові пісні, здійснювати поклони, як стояти в церкві, що і коли є.

У сімнадцятирічному віці в обитель прибув Нестор-літописець, у власному літопису змалював подвиги Антонія і Феодосія.

Антоній мав дар виліковувати хворих і передбачати. Коли князі Ізяслав, Святослав і Всеволод відправлялися на війну з половцями, вони зайшли до Антонія за благословенням. Але святий вимовив, що за гріхи їх вандали їх розгромлять. Так і вийшло на річці Альті.

Коли ж святий відчув, що наближається час його кончини, він заспокоював стадо своє, що і після смерті не покине їх і постійно буде відвідувати обитель. Помер святий 23 липня в власній печері. Його мощі були покладені в печері під великим монастирем, в таємниці від наших очей, але постійно допомагають тим, хто про це просить.

http://www.zarvanycia.іп.укр/articles/get/136/
https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://ok.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/E0BhJbnNvLU

Зарваниця :: 23 липня - Преподобного Антонія Печерського та святих 45 Нікопольських мучеників :: Сподобалось344


Шановні користувачі порталу!

Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.

Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.

Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.

До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.

Дякуємо за увагу. Адміністрація сайту
Шановний користувач! Для вашої зручності працює сервіс короткої допомоги. Цей сервіс допоможе вам швидко зорієнтуватися на порталі а саме скористатися зворотним звязком, картою сайту та прочитати інформацію про Зарваницю. Просимо зауважити що для вашої зручності у всіх соціальних мережах створені сторінки присвячені Зарваниці. Там ви також можете коментувати замітки, переглядати відео, дізнаватись цікаву та корисну інформацію а також створювати власні замітки. Посилання на сторінки Зарваниці ви можете знайти вверху і внизу сторінки. Дякуємо що ви з нами. ×