Неділя Сиропусна. Хочу розповісти про неділю Сиропусну або як ще її називають Прощена неділя. Це неділя перед великим постом. У Євангелії читаємо як Господь Ісус Христос говорить до учнів що ми маємо прощати завжди своєму ворогу. Що маємо молитися за кожного хто нас кривдить. У Божих словах виринає смисл нашого життя. Аналізуючи їх ми приходимо до такої правди яка має змінити наше життя. Життя яке буде без гріха та наближеним до того що хоче Бог. Щоб трохи роз’яснити суть цієї неділі згадаю двох подвижників Божих а також двох знайомих в яких почув повчання. Отож святий Падре Піо говорить “Однак, не замучуй себе аж до втрати внутрішнього спокою. Молися витривало, з довір’ям, зберігаючи спокій і ясність духу.” Це основа основ вірного кроку до праведного життя. Молитва із розважанням є кроком до примирення з Богом. З “Життя Святих” розповім про одного монаха який не вельми відповідав роді християнина будучи на вершині служінь Богу. Часто не виконував своїх обов’язків та проводив час в байдикуванні. Коли прийшла пора смерті цього подвижника. Вся братія прийшла до нього щоб подивитися як він буде помирати. Адже Святі люди помирають у спокої та благоволінні. Осудивши монаха всі очікували побачити його передсмертні муки. Та на їхнє здивування побачили мирно вмираючого. Виникли запитання чому так адже ти грішив весь час. І почули відповідь таку. Я до часу монашого грішив і нікому не прощав. А коли прийшов та підв’язався у монастирі нікого не осудив ні ділом ні душею. Коли до мене прийшли ангели я помітив у них список моїх гріхів. І на запитання їхні відповів що я знаю що винен та коли я розповів про те що прощав всім та не осуджував ангели порвали свиток моїх гріхів та пішли. Наприклад Микола Сербський говорив так "...Щодня грішити і щодня каятися – значить топтатися на місці, замість того, щоб іти вперед. Доти, поки покаяння не пересилить і гріх не зменшиться, дні наші будуть наповнені будуванням та руйнуванням одної і тої самої вежі. Треба потрудитися, щоб одного разу збереглося хоча б щось незруйнованого з вчорашнього дня. Цей день буде першим днем твого життя.". Отож послухавши повчань святих отців та перекази про святих ми можемо вибрати свій шлях до спасіння. Кожен шлях є приватний і повинен йти від серця. Та пам’ятаймо що основним кроком до примирення з Богом є прощення своїх ближніх. Всім мирного неба та сил для подвигів. Бажаю всім отримати благодать Божу та зцілитися від недуг фізичних і душевних. https://www.youtube.com/embed/6JBvGxwZn8o

www.zarvanycia.іп.укр Джузеппе Деза Мова піде про містика та святого Джузеппе з Копертіно. Прославився святий великими дивами та любов’ю до Бога. Святий був керівником гравітації. Бог дав йому силу левітації. Одного разу після закінчення меси він раптово вигукнув і піднявся в повітря, розпростерши руки навхрест, і опустився на престол. Він зупинився між свічками, що горіли, не підпаливши, на диво, нічого. Життя святого не було легким і часто супроводжувалося насмішками. Та всупереч світу та людям він здобув мир і любов Бога. Дуже часто Джузеппе називав своє тіло «ослом» і ставився до нього як до звіра. 30 січня 1627 року святий стає послушником — францисканцем, а 28 березня 1628 року стає священником. Причому сам процес складання іспитів теж не відбувся без чуда. У святого були проблеми з науками, і, відповідно, стати монахом та священником йому було важко. Але Божим провидінням він здав усі іспити добре. З передань відомо, що святий вивчив лише один білет напам’ять, адже інших не міг вивчити. Саме цей білет і випав на іспиті, що дало йому змогу бути священником. Народився святий у 1603 році в Копертіно, в провінції Лечче. З малих років святий мав дар до священничого життя. Проводив святий у нерухомості дні та ночі — молячись. Сучасники порівнюють його молитви зі спогляданням внутрішнього світу. У школі його називали bocca aperta — «відкритий рот», адже він часто сидів нерухомо. Святий дуже часто хворів різними хворобами, які нерідко проходили самі собою. Причому хвороби були дуже дивні й незрозумілі. Харчувався святий дуже просто, переважно овочами та фруктами. Коли його взяли до монастиря, виявилося, що він хворий на ноги. Він не міг нічого робити і був придатний лише для нагляду за мулом. Переносячи різну зневагу від настоятеля, він усе одно жив Божим життям. Чуда з левітацією задокументовані рясно. Варто згадати, що не тільки він багаторазово літав, але й піднімав у повітря людей та звірів. Багато свідків бачили ті дива, зокрема й тогочасний Папа Римський Урбан VIII. Як ми бачимо, меж немає для людини, якщо вона живе Божим життям. http://www.zarvanycia.іп.укр/ https://www.facebook.com/krokdospasinnya https://twitter.com/krokdospasinnya http://blog.i.ua/user/6200557/ https://www.youtube.com/embed/v7tTbZorVoo

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді