Мученик Калістрат і дружина його Святий Калістрат, народжений в Карфагені. Дідусь святого Калістрата Неоскор працював при імператорі Тіверії в Палестині, перед витоком прокуратора Іудеї Понтія Пілата, і був очевидцем Хресних мук Бога нашого Ісуса Христа, Його мученицької смерті і преславного Воскресіння. Батьком святого був християнином, і виховав сина у вірі і благочесті. Як і його бітько, святий Калістрат став бійцем і був посеред язичників гарною поведінкою і лагідним норовом. Ночами, як всі спали, він вставав на молитву. Одного разу спав біля нього воїн і почув, що святий Калістрат закликає Ім'я Бога Ісуса Христа, і доніс про це воєначальнику. Той закликав Калістрата, допитав його і бажав змусити принести жертву ідолам, на що святий дав відповідь жорстким і остаточним запереченням. Тоді полководець віддав наказ бити святого, а потім, зраненого, тягти по гострому камінню. Побої і тортури не зломили волі і хороброї завзятості мученика. Прислужник повелів зашити святого в шкіряний мішок і потопити в морі. Але мішок Промислом Божим натрапив на загострений граніт і порвався, а святий Калістрат, піднятий дельфінами, вийшов на сушу неушкодженим. Побачивши це чудо, 49 бійців повірили в Христа. Тоді полководець кинув святого Калістрата спільно з повірившими бійцями в тюрму. Всі вони були піддані перед тим безжалісному побиттю. В ув'язненні святий Калістрат продовжував звіщати бійцям Слово Боже і посилював їх віру до мученицького подвигу. Покликані знову до воєначальника, страждальці міцно сповідали віру в Христа, після чого їх зв'язали і кинули в став. Однак окови що їх зв'язували зруйнувалися. З ясними лицями стояли святі мученики в воді, радіючи власному Хрещенню, що супроводжувалась мученицькою заслугою. Над їх головами була помічена красива, ясна корона, і всі почули голос: «Будь мужнім, Калістрат, з військом твоїм, і йди в вічне життя». Одночасно з цим знаменням земля здригнулася і ідол що стояв поруч звалився і розбився. Бачачи все, що відбувалося, 135 інших бійців повірили в Бога Ісуса Христа. Полководець, побоюючись обурення у війську, засуджувати їх не став, а святого Калістрата з дружиною знову ув'язнив, в місці де вони сильно молилися і дякували Творцю, який дав їм міць терпіти муки. Вночі згідно з указом воєначальника страждальців порубали мечами на частки. Святі мощі їх поховали, а потім на місці їх мучення, де віщував святий мученик Калістрат, було споруджено храм. https://www.youtube.com/embed/oSwKFpmZWDY

Преподобний Киріак Преподобний Киріак з'явився в Коринті в сім'ї пресвітера соборної церкви Іоанна і його дружини Євдоксії. Єпископ Коринфський Петро, його небіж, бачачи, як Кириак росте розумним підлітком, поставив його читцем у церкві. Незмінне читання Священного Писання пробудило в його душі любов до Бога і прагнення до святого, благочестивого життя. Одного разу, коли молодій людині не було ще 18-ти років, під час церковної служби його поглиблено торкнулися слова Євангелія: "Хто захоче заради Мене йти візьме хрест власний і заради мене піде" (Мф. 16, 24), не заходячи додому, пішов на пристань, сів на корабель і вирушив до Єрусалиму. Відвідавши святі місця, Кириак пквну кількість місяців пробув в монастирі близько від Сіону в покорі у ігумена авви Євсторгія і співвідносно з благословенням попрямував в пустельну Лавру преподобного Євфимія Великого (пам'ять 20 січня). Преподобний Євтимій, побачив в молодій людині великі Всемилостиві таланти, постриг його в монаший чин та відіслав до преподобного Герасима (пам'ять 4), який подвизався в Йордані в обителі святого Феоктиста. Святий Герасим, бачачи юність Киріака, показав йому братію. Юний інок старанно виконував монастирські покори, старанно молився, мало спав, їду приймав через день, годуючись лише хлібом і водою. У Великий піст святий Герасим, віддаляючись по звичаю в пустелю Рува, щоб повернутися в монастир через тиждень, став брати із собою і Кіріака. У повному усамітненні подвижники збільшували власні праці. Преподобний Герасим у будь-яку неділю причащав власного вихованця Святих Таїн. Після кончини преподобного Герасима інок Кириак повернувся в Лавру преподобного Євфимія, проте його також вже не було в живих. Преподобний Киріак попросив дозволу собі усамітнену келію і слідом за тим подвизався в мовчанні, розмовляючи тільки з ченцем Фомою. Однак скоро Фома був посланий в Олександрію, де його обрали на єпископа, і святий Кириак в повному мовчанні провів 10-ть років. В 37-річному віці він був приурочений до чину диякона. Скоро між обителями преподобного Євфимія і преподобного Феоктиста відбувся поділ, святий Кириак віддалився в Сукійску обитель преподобного Харитона (пам'ять 28 вересня). У даній обителі знову іноків приймали як новоначальних; отак був прийнятий і святий Кириак, який спокійно працював над монастирською покорою. Через кілька років преподобний Киріак був хіротонізований у пресвітера і призначений канонархом і працював в даній покорі 18 років. В обителі святого Харитона преподобний Киріак провів 30 років. Вимогливий піст і абсолютне незлоб'я виділяли преподобного Киріака з числа аскетів - подвижників Лаври. Будь-яку ніч він читав у келії Псалтир, перериваючи читання тільки для такого, щоб іти до церкви для полуночної, дрімав самітник обмаль. Скоро преподобному виповнилося 70 років, він віддалився в пустелю натуфа, взявши з собою власного вихованця Іоанна. У пустелі відлюдники споживали тільки гіркуваті трави, які згідно благань святого Кіріака робилися придатними в їжу. Після закінчення 5 років про пустельників дізнався один з мешканців і привів до них власного біснуватого сина, і святий Кириак зцілив його. З тих часів чимало людей стало прибувати до преподобного зі власними справами, проте він шукав досконале усамітнення і віддалився в пустелю Рува, де пробув ще 5 років. Але і в цю пустелю до нього прибували хворі та біснуваті, і преподобний лікував їх хресним знаменням і молитвами. На 80-му році життя преподобний Киріак віддалився в заповітну пустелю Сусаким, де мали сходження русла двох висохлих річок. Згідно з переказами, про Шішаком сповіщав святий пророк Давид: "Ти висушив ці річки Іфамскі" (Пс. 73, 15). Через сім років до нього прийшла братія з Сукійского монастиря, просячи його духовної підтримки, згідно попущеню Божому, голоду і згубних захворювань. Вони умилостивляли святого Кіріака повернутися в монастир, і преподобний оселився в гроті, в місці де раніше трудився преподобний Харитон. Преподобний Киріак зробив величезне сприяння Церкві в боротьбі з розповсюдженням брехні орігенітів, молитвою і одним словом направляв спокушених на справжній шлях, посилюючи у вірі. Автор Житія преподобного Киріака, монах Лаври преподобного Євфимія Кирило, був очевидцем такого, як преподобний передбачив недалеку погибель Нона і Леонтія, які скоро і збулися, і брехня закінчилася поширюватися. Пресвята Богородиця закликала преподобного Киріака берегти в чистоті Православне викладання: з'явившись йому уві сні із святим Іоанном Предтечею і Іоанном Богословом, Вона категорично відмовилася зайти в келію преподобного, тому що в ній перебувала книжка зі словами єретика Несторія. "У тебе в келії - Мій ворог", - вимовила Вона (пам'ять дійства Пресвятої Богородиці преподобному Киріаку 8 червня). На 99-му році життя преподобний Киріак знову віддалився в Сусаким і слідом за тим жив зі своїм учнем Іоанном. У пустелі преподобному Киріаку помагав великий лев, який оберігав його від лиходіїв, проте не торкався дл братів і обідав з рук преподобного. Одного разу в літній жаркий час висохла вся вода в ямі, куди зимою пустельники збирали воду, а іншого джерела води не було. Преподобний Киріак помолився, і тут в пустелі пролився сильний дощ, який наповнив яму водою. До кінця життя святий старець зберігав ясність: або молився, або працював. Пред загибеллю преподобний Киріак закликав братію, благословив усіх і змолитвою безшумно відійшов до Бога, проживши 109 років. https://www.youtube.com/embed/nRIWPIfxd3A

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді