www.zarvanycia.іп.укр Отець Піо фільм українською. Отець Пі́о з П'єтрельчи́ни (італ. Padre Pio da Pietrelcina, світське ім'я: Франче́ско Форджо́не, народився 25 травня 1887, П'єтрельчина, Італія — † 23 вересня 1968, Сан-Джованні-Ротондо). Коли йому було 5 років він захворів туберкульозом, але згодом повністю одужав. Згідно слів його духівника саме після цього хлопець мав особливі містичні переживання присутності ангелів, Діви Марії та самого Христа. Але він вважав їх дуже особистими та особливими тому не розповідав про них нікому. Вступив хлопець до ордену капуцинів в віці 16 років. Тож з 1916 року аж до самої смерті Піо практично не покидав невеличкого монастиря у селищі Сан-Джовані-Ротондо. Оскільки багато з тих, хто потребував духовної підтримки, не міг приїхати до святого безпосередньо, падре Піо пропонував, щоби всі охочі посилали замість себе ангела-хоронителя, тож дуже часто священик всю ніч не спав, розмовляючи з ангелами. 1918 року під час вечірньої молитви, на тілі монаха з’явилися стигмати – видимі криваві рани в тих місцях, де вони були на тілі розіп’ятого Ісуса Христа: на долонях, ступнях та боці. Рани були відкриті й кровоточили то сильніше, то слабше протягом 50-ти років, тому отець постійно їх перев’язував. Стигми зникли лише за кілька годин до його смерті, не залишивши жодного сліду… Хоч стигми не загоювалися, не інфікувалися і рівень гемоглобіну в крові священика, попри постійну кровотечу, залишався незмінним, щосекунди о. Піо досвідчував сильний біль. А рани пахли квітковим ароматом… Найбільше часу він приділяв тому що сповідав прихожан через що його називали "В’язнем сповідальниці", витрачав на це близько двадцяти годин на добу. Отець умів “читати серця”. Сповідаючи, відчував щирість чи лукавість покаяння, а також міг чітко пригадати людині її важкі гріхи, якщо вона їх забувала або не говорила навмисне. Люди червоніли, плакали і хотіли провалитися крізь землю, сповідаючись в о. Піо, проте черги до його сповідальниці не зменшувались. Цікаво, що практично в жодному випадку людина не покидала священика, не здобувши цілковитого примирення з Богом, навіть якщо це були масони, атеїсти, скептики чи раціоналісти… Отець Піо був наділений даром пророцтва і передбачив кривавий замах на життя Папи Римського Івана Павла ІІ, трагедію, що сталася 11 вересня в Нью-Йорку та часто знав долю душ померлих. І, звісно ж, він ще до смерті мав дар зцілення. Іноді достатньо було хресного знамення, щоб хвороба відступила. Він був одним із небагатьох святих, що мав дар біолокації – здатність перебувати одночасно в кількох місцях. Це могло бути у видимий і невидимий спосіб, проте страждаючі люди в різних частинах землі розуміли візит падре Піо через сильний запах фіалок, лілій, троянд чи кадила. В моменти видимої біолокації, він сидів нерухомо в своїй келії але зустрічався з своїми духовними дітьми чи друзями деінде в світі. Після смерті тіло отця Піо залишилося нетлінним і досі зберігається в монастирі Сан-Джовані-Ротондо, куди щороку прибувают близько 8 млн. Прочан. Папа Іван Павло II 2 травня 1999 року зачислив Отця Піо до лику блаженних, а 16 червня 2002 року — до лику святих. Святий Отець Піо залишив гідне наслідування свідчення любові до Господніх страстей і Євхаристії, вірним і покірним слугою якої він був. Прославився як чудовий керівник душ. Через його витривале служіння в сповідальниці Бог виявив сучасному світові красу своїх діл милосердя. http://www.zarvanycia.іп.укр/ , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/2309265/ , https://www.youtube.com/embed/Ys7Ub4asgPw

www.zarvanycia.іп.укр Джузеппе Деза Мова піде про містика та святого Джузеппе з Копертіно. Прославився святий великими дивами та любов’ю до Бога. Святий був керівником гравітації. Бог дав йому силу левітації. Одного разу після закінчення меси він раптово вигукнув і піднявся в повітря, розпростерши руки навхрест, і опустився на престол. Він зупинився між свічками, що горіли, не підпаливши, на диво, нічого. Життя святого не було легким і часто супроводжувалося насмішками. Та всупереч світу та людям він здобув мир і любов Бога. Дуже часто Джузеппе називав своє тіло «ослом» і ставився до нього як до звіра. 30 січня 1627 року святий стає послушником — францисканцем, а 28 березня 1628 року стає священником. Причому сам процес складання іспитів теж не відбувся без чуда. У святого були проблеми з науками, і, відповідно, стати монахом та священником йому було важко. Але Божим провидінням він здав усі іспити добре. З передань відомо, що святий вивчив лише один білет напам’ять, адже інших не міг вивчити. Саме цей білет і випав на іспиті, що дало йому змогу бути священником. Народився святий у 1603 році в Копертіно, в провінції Лечче. З малих років святий мав дар до священничого життя. Проводив святий у нерухомості дні та ночі — молячись. Сучасники порівнюють його молитви зі спогляданням внутрішнього світу. У школі його називали bocca aperta — «відкритий рот», адже він часто сидів нерухомо. Святий дуже часто хворів різними хворобами, які нерідко проходили самі собою. Причому хвороби були дуже дивні й незрозумілі. Харчувався святий дуже просто, переважно овочами та фруктами. Коли його взяли до монастиря, виявилося, що він хворий на ноги. Він не міг нічого робити і був придатний лише для нагляду за мулом. Переносячи різну зневагу від настоятеля, він усе одно жив Божим життям. Чуда з левітацією задокументовані рясно. Варто згадати, що не тільки він багаторазово літав, але й піднімав у повітря людей та звірів. Багато свідків бачили ті дива, зокрема й тогочасний Папа Римський Урбан VIII. Як ми бачимо, меж немає для людини, якщо вона живе Божим життям. http://www.zarvanycia.іп.укр/ https://www.facebook.com/krokdospasinnya https://twitter.com/krokdospasinnya http://blog.i.ua/user/6200557/ https://www.youtube.com/embed/v7tTbZorVoo

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді