10 квітня згадується преподобний Іларіон Новий Іларіон народився в побожній родині, яка з самого його малечку привчала до віри християнської і навчали його Святого Письма тому вже в двадцятирічному віці він приймає монаший постриг . Спершу він перебував у Ісихійській обителі та згодом перейшов до Далматської , де після певного часу ним було прийнято велику схиму. Там же його згодом висвятили у пресвітери і по смерті настоятеля на його місце хотіли обрати Іларіона та він,дізнавшись про це, віддалився до Візантії. Та монахи не відступили і наступні 8 років Іларіон був настоятелем обителі цієї. Згодом на імператорський престол стає іконоборець Лев Вірменин, служники якого не одноразово змушували святого ставати проти святих ікон та він відмовлявся ставати іконоборцем і через те він дуже багато потерпав. Його часто кидали до вязниці та морили голодом. Та ось одного разу Далматські монахи прийшли до імператора і попросили відпустити їхнього ігумена навзамін того що вони стануть іконоборцями. Та повернувшись монахи не стали іконоборцями що дуже розлютило імператора тож він знову закрв Іларіона в вязниці. Щоправда зовсім скоро і сам імператор загинув від мечів своїх же воїнів на тім же місці де осквернив першу ікону. Після приходу нового імператора Іларіона звільняють і він зачиняється у келії. Відомо що коли помер Теодор Студит Іларіон бачив як ангели забрали на небо його душу. Згодом до влади приходить новий імператор який також як і Лев Вірменин був іконоборцем. Він знову зачиняє Іларіона у вязниці а згодом засилає на острів Афусію. Звідти Іларіон повертається вже за правління імператриці Теодори . Він відправляється в Далматську обитель і знову стаючи там настоятелем помирає в 845 році. https://www.youtube.com/embed/vvXFItsFYDc
17 квітня споминаємо преподобного Йосифа Піснеписця Йосиф народився на острові Сицилія в побожних батьків. За кілька років ця сім’я рятуючись від навал варварів втікає до Пелопонесу. Там же, досягнувши пятнадцятирічного віку, Йосиф вирішує піти у монашество і зібравши речі йде до Фессалонік і вступає до монастиря. Через свій добрий і благочестивий характер він стає улюбленцем усієї братії монастиря і скоро його освячують у пресвітери. Коли до обителі цієї завітав Григорій Декаполіт то звернув увагу на цього юнака і вирішив взяти його з собою в Константинопіль де згодом і поселилися вони при церкві двох святих. Це було в часи коли імперією правив жорстокий іконоборець якого звали Левом Вірменином. Як Григорія так і його молодого товариша Йосифа дуже турбувало те, що іконоборча єресь дуже розповсюджувались тож виходили вони на площі і проповідували вони там слово Боже, захищаюч ікони та викривали єресь імператора та патріарха. Та все було даремно. Тоді вони та інші священники надумали попросити допомоги у Папи, який ніяк не залежав від імперії і зміг би допомогти православній церкві. Для подорожі було обрано саме Йосифа,адже він був неймовірно стійким а також добре володів красномовством. Та на жаль під час подорожі до Риму Йосифа схопили араби і закрили його в темниці де він перебуваючи 6 років багато страждав аж поки в різдвяну ніч 820 року по Різдві Христовім йому не зявився святий Миколай Марликійський. Святий повідомив йому що імператор-іконоборець помер і всі переслідування скінчилися. Також святий дав йому сувій і сказав щоб той його проковтнув а слова з нього проспівав і щойно Йосиф це зробив як кайдани, що були на ньому,впали а двері вязниці самі відчинилися. Він вийшов і опинився на шляху, що вів до Константинополя. Прийшовши в місто він не застав живим Григорія Декаполіта а лиш учня його Івана,що також скоро представ перед Господом. Через деякий час він поставив церкву імені Миколая і поховав там мощі Григорія та Івана. Якось до нього потрапили мощі і святого апостола Варфоломія і він вирішив поставити храм в його честь та дуже побивався що не має ніяких пісень щоб прославити його а сам він не наважувався їх створювати. Протягом сорока днів він мучився,молився та плакав та тут зявився йому апостол цей і поклавши на груд Євангеліє сказав йому що відтепер він може створювати церковні пісні. Та тут знову до влади прийшов іконоборець-єретик. За протистояння іконоборству його було вигнано на одинадцять років до Херсону. Повернувся він вже після того як на престол зійшла імператриця Теодора і навіть отримав певну роботу при Софійському соборі. Правда ненадовго, бо після відкриття позашлюбних стосунків брата імператриці Варди його знову було вигнано. Повернули його аж по смерті Варди. За сприяння патріарха Фотія він був поставлений духовником кліру константинопільського, де прослужив аж до своєї смерті у 883 році, яку передбачив за кілька днів до неї. Перед смертю він безнастанно молився. https://www.youtube.com/embed/0KhTsMkA52g
Шановні користувачі порталу!
Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.
Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.
До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.
Дякуємо за увагу. Адміністрація сайтувологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер: